Як допомогти людині з порушеннями зору на вулиці чи в укритті
У період, коли Україна переживає складні часи через воєнні дії, допомога та підтримка стають життєво необхідними для багатьох громадян. Серед тих, хто особливо вразливий у цих умовах, люди, які мають ті чи інші форми інвалідності. зокрема, з порушеннями зору: з глибокими порушеннями зору (незрячі) та зі зниженим зором (слабозорі).
У воєнний час, коли кожна мить може бути критичною, наявність поруч допоміжної особи для незрячої людини може врятувати життя. Процес «знайомства» відбувається таким чином: Ви підходите до людини спереду, стаєте трохи лівіше чи правіше, називаєте себе на ім’я, торкаєтеся до плеча або передпліччя людини зовнішньою стороною пальців (руки), з’ясовуєте його ім’я, уточнюєте необхідні цілі прямування до необхідного пункту.
ЗАГАЛЬНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ:
Супровід осіб з глибокими порушеннями зору має свої особливості. Багато людей із порушеннями зору мають бажання (потребу) контролювати маршрут прямування, тому супроводжуючому необхідно коментувати (розповідати) про розташовані на шляхах руху чи перебування, об’єкти та простір, що їх оточує; за потреби, про інших людей, які знаходяться поруч.
Також необхідно коментувати кожну власну дію, яка належить до процесу надання супроводу (порядок дій при проходженні вузького проходу, переходу на іншу сторону (зміна рук), долання сходів ескалаторів, проходу через дверні отвори, посадка висадка з/із транспортного засобі тощо). Не потрібно вигадувати якісь спеціальні терміни, застосовується звичайний стиль спілкування та прості мовні фрази. Інформація, яку подають, має бути чіткою, лаконічною та зрозумілою.
Терміни, які необхідно використовувати: ПРЯМО, ПОЗАДУ, ЗЛІВА, СПРАВА ЗЛІВА ПОПЕРЕДУ, СПРАВА ПОЗАДУ тощо. При використанні цих термінів необхідно пам’ятати, що вони надаються, враховуючи положення клієнта.
Можна запропонувати незрячому спосіб подання інформації за принципом розташування стрілок годинника (але необхідно з’ясувати, чи зрозумілий цей спосіб клієнтові). В такому разі подання інформації буде (може) виглядати так:
«Відносно нас ескалатор знаходиться на 12 годин, на 9 годин розташований вхід до зали очікування осіб з інвалідністю, на 3 вхід до касової зали, на 6 вхід/вихід до будівлі вокзалу».
Супроводжуючий повинен, за потребою, словесно озвучувати власні дії, які він виконує і які належать до техніки супроводу. Під час супроводу ви повинні вибирати найбільш безпечні шляхи руху, широкий для проходу (при можливості) простір. Вам потрібно враховувати габарити супроводжуючого та його можливі особливості (вагу, можливі вторинні дефекти, такі як порушення координації рухів, підвищений/понижений тиск, задишка); необхідно враховувати наявність багажу, тростини клієнта, собаки-провідника тощо.
Під час супроводу ви маєте контролювати швидкість руху; вона має бути зручною для людини з порушенням зору, необхідно періодично перепитувати , чи влаштовує швидкість переміщення. Також під час руху супроводжуючий має контролювати емоційний та психологічний стан людини; періодично перепитувати, чи все добре, чи комфортно себе клієнт почуває.
ОСНОВНИЙ ЗАХВАТ
Ви завжди знаходитеся на пів кроку попереду людини з порушенням зору. Ваша рука, яка виконує функцію контакту при супроводженні, називається ведуча рука, зігнута в лікті, а друга рука називається вільна рука. Людина тримається за ведучу руку трохи вище ліктя. Захват відбувається так: з однієї сторони великий палець, з іншої – усі інші пальці клієнта. Людина рухається за Вами, перебуваючи збоку (зліва чи справа) від Вас.
Завершуючи, наголосимо на важливості будувати взаємодію з незрячими людьми на основі рівності, доброзичливості та поваги. Спілкування з ними не повинно відрізнятися від спілкування з будь-якою іншою людиною. Ваша увага та допомога можуть значно полегшити їхнє повсякденне життя та допомогти відчути себе захищеними в цей складний час.
