Представлено звіт за результатами дослідження "Інклюзивність та права людини на передньому краї. Доступність сервісів та інструментів електронного урядування для громадян в Україні"

Питання доступності цифрової інфраструктури та цифрових послуг стосується кожного в Україні. Така доступність є новою для нашої держави і ця проблема надзвичайно загострилася під час пандемії COVID-19, карантину та локдауну з частковою або повною забороною на пересування та подорожі громадян. Саме тоді ми всі відчули, як почуваються люди з інвалідністю, чия мобільність може бути суттєво або повністю обмежена, а більшість послуг та об'єктів державного управління - повністю недоступними.

З проблемами дистанційної роботи, навчання та фінансових операцій стикаються всі люди в Україні. Але особливо гостро вони стоять перед тими 2,7 мільйонами людей з інвалідністю (за даними Державної служби статистики України за 2020 рік), для яких до проблем віддаленої взаємодії додаються проблеми різних видів доступності. Цифрові послуги та інфраструктура мають бути доступними, зрозумілими, безпечними та зручними для всіх.

Програма розвитку Організації Об'єднаних Націй (ПРООН) за фінансової підтримки Уряду Швеції у партнерстві з Міністерством цифрової трансформації України реалізує проєкт "Електронні, інклюзивні, доступні: Підтримка цифровізації державних послуг в Україні".

На запит Програми розвитку ООН в Україні дослідницька агенція Info Sapiens у партнерстві з громадською організацією "Національна Асамблея людей з інвалідністю України" (ГО "Ресурсний центр "Безбар'єрна Україна") провела дослідження доступності послуг та інструментів електронного урядування для громадян України. Метою дослідження було надати комплексну оцінку особливостей доступності та дотримання принципів універсального дизайну в українських сервісах, а також короткий аналіз останніх європейських норм і стандартів у цій сфері.

Це дослідження є унікальним як тим, що було проведене вперше в Україні і вперше в такому обсязі, так і представленими результатами роботи. 14 вересня 2021 року в Києві було презентовано звіт про дослідження цифрової доступності в Україні - "Інклюзія та права людини на передовій. Доступність послуг та інструментів електронного урядування для громадян в Україні".

В рамках дослідження з 5 листопада по 9 грудня 2020 року було проведено тестування веб-сайтів та платформ, що містять елементи електронного урядування:

• 82 сайти, що містять елементи електронних послуг - електронні кабінети та інші сайти для отримання електронних послуг (54 сайти національного рівня та 28 сайтів місцевого рівня);
• 7 терміналів та сервісних станцій, розташованих у сервісних центрах та центрах надання адміністративних послуг м. Києва.

Дослідження презентував один з його авторів, Дмитро Попов - фахівець з цифрової доступності Ресурсного центру ГО "Безбар'єрна Україна", ВГО "Національна Асамблея людей з інвалідністю України", незалежний консультант з питань цифрової доступності.

Дослідження доступності веб-сайтів та платформ, що містять елементи електронного урядування, показало, що жоден з проаналізованих сайтів не відповідає всім критеріям успішності WCAG 2.0 рівня AA (ДСТУ ISO/IEC 40500:2015 "Інформаційні технології. Настанови W3C щодо доступності веб-контенту (WCAG 2.0)") та принципам універсального дизайну.

Також було проведено аналіз усіх проблем, які були виявлені під час тестування сайтів, та складено перелік найпоширеніших помилок доступності, які призводять до цих проблем.

Помилки були відібрані за критеріями критичності та поширеності.

Критичними помилками вважаються ті, через які сайт не відповідає критеріям рівня AA за WCAG 2.0.

Найпоширеніші помилки доступності пов'язані з недотриманням п'яти з семи принципів універсального дизайну, а саме:

• Забезпечення рівності використання;
• сприйняття та доступність
• простота та інтуїтивність використання
• гнучкість використання,
• толерантність до помилок.

Деякі проблеми веб-порталів:

• недостатній контраст між текстом і фоном - 94% сайтів;
• Відсутність/неправильно вказана мова - 54% сайтів;
• відсутність текстових позначок для сегментів - 46% сайтів;
• безальтернативність капчі - 21% сайтів.

Дві помилки ускладнюють користування веб-порталами, навіть якщо немає жодних порушень. Це використання абревіатур і професійного жаргону без пояснень та відсутність онлайн-чату для оперативної допомоги.

Найчастіше від виявлених помилок страждають користувачі з порушеннями зору (як повною, так і частковою втратою зору) та люди з когнітивними порушеннями.

Дослідження доступності терміналів/сервісних станцій для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення в сервісних центрах та центрах надання адміністративних послуг

Деякі проблеми з терміналами:

• неможливість використання користувачами/жінками з комплексною інвалідністю без сторонньої допомоги;
• неможливість самостійного використання особами з порушеннями зору.

Презентований звіт також містить низку рекомендацій, спрямованих на покращення доступності послуг та інструментів електронного урядування для громадян в Україні.

Про надзвичайну важливість проведеного дослідження для України яскраво свідчить і той факт, що на презентації звіту були присутні не лише представники Міністерства цифрової трансформації України та ПРООН, а й представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Радник-Уповноважений Президента України з питань безбар'єрності, Урядовий уповноважений з прав осіб з інвалідністю.

Фахівець з цифрової доступності Ресурсного центру "Безбар'єрна Україна" прокоментував подію. Дмитро Попов: "Цей проект важливий тим, що це перший комплексний аудит доступності державних сайтів та центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП). Такого масштабного тестування раніше ніхто не проводив.

Особисто я займаюся цифровою доступністю з 2014 року, і мені дуже приємно, що питанням доступності починають займатися на високому рівні. Звичайно, без фінансової підтримки Програми розвитку Організації Об'єднаних Націй цього б не сталося.

На жаль, тестування показало, що жоден із сайтів не відповідає вимогам доступності (тобто стандарту ДСТУ ISO/IEC 40500:2015 "Інформаційні технології. Настанови W3C з доступності веб-контенту (WCAG) 2.0").

Результатом дослідження став список поширених помилок, який кожен власник сайту може використовувати як чек-лист для перевірки свого сайту.

Сподіваємося, що це дослідження стане лише першим кроком на шляху до цифрової інклюзії в Україні.