
Недобросовісні виробники товарів для незрячих: проблема, про яку не говорять вголос
У світі, де доступність та інклюзія набирають все більшого значення, важливо звертати увагу не лише на кількість ініціатив для людей з порушенням зору, а й на їхню якість. Особливо це стосується продукції, призначеної для незрячих — зокрема табличок, покажчиків, інформаційних носіїв з текстом шрифтом Брайля. На жаль, реалії свідчать про те, що ринок наповнюється товарами сумнівної якості від безвідповідальних виробників. І ці недоліки — не просто про естетику чи комфорт. Це — питання безпеки, доступу до інформації та гідності людей.
Помилки у шрифті Брайля: не просто друкарські, а критичні
Деякі виробники друкують текст шрифтом Брайля з грубими помилками: переплутані літери, відсутні символи, нерівномірні інтервали. Такі таблички не тільки не виконують своєї функції, а й дезорієнтують людину, яка намагається ними скористатися. Уявіть, що на інформаційному знаку з адресою замість номеру будинку «2» написана літера «Б», так як позначення цифр при написанні штрифтом Брайля потребує додаткового знаку — подібний ефект викликає помилковий Брайль. Але на відміну від тексту для зрячих, помилки в рельєфному тексті помітити людині, яка не читає Брайль, складно.
Не дотримання державних норм (ДБН)
В Україні діють державні будівельні норми (ДБН В.2.2-40:2018), що регламентують параметри рельєфно-крапкового шрифту:
- висота крапки має становити не менше 0,6 мм,
- відстань між крапками, символами та рядками повинна відповідати встановленим стандартам,
- розмір крапкового шрифту має бути зручним для дотику.
Однак деякі компанії економлять на матеріалах або не володіють технологією, через що крапки виявляються пласкими, розмитими або взагалі зливаються між собою. Деякі виробники, прагнучі задовільнити вимоги клієнта у візуальному дизайні, збільшують або зменшують шрифт Брайля. Це робить шрифт повністю непридатним до використання.
Нехтування безпекою людей з інвалідністю
Окремою проблемою є ігнорування або нерозуміння особливостей виготовлення товарів для незрячих. Так багато виробників роблять таблички зі шрифтом Брайля з гострими кутами або необробленими краями, що загрожує травмами пальців. Людина, яка користується дотиком як основним способом взаємодії з навколишнім середовищем, повинна мати справу з абсолютно безпечними об’єктами. І тут мова йде не лише про комфорт, а про базову безпеку.
Викрадення чужих макетів — етична деградація
Ще один тривожний аспект — плагіат. Деякі виробники не розробляють власні дизайн-рішення, а просто копіюють макети табличок і покажчиків з інтернету, часто навіть без дозволу авторів. При цьому вони не завжди розуміють, як правильно адаптувати макети під технічні та ергономічні вимоги. У результаті — ще більше помилок і ще менше відповідальності.
Некоректне розташування
І наостанок, важливим є питанням про розміщення табличок для людей з інвалідністю. Не зважаючи на здоровий глузд, деякі замовники встановлюють таблички у місцях, де є перепони та важко дістатися до таблички зі шрифтом Брайля чи мнемосхеми (замовники забувають, що деяким категоріям людей потрібно фізично доторкнутися до об’єкту, щоб отримати інформацію). А інколи навіть розміщують фасадні таблички у рамку під скло, щоб захистити від зовнішнього впливу або зробити більш презентабельною і абсолютно не зважаючи на головну функцію тактильної таблички – інформування людей з вадами зору!
Хто страждає?
Найперше — самі незрячі користувачі, які не отримують доступу до повноцінної інформації. Також страждають організації, які замовляють подібну продукцію, розраховуючи на якість і відповідність нормам, а в результаті отримують жалюгідну імітацію інклюзії.
Що з цим робити?
1. Підвищити контроль. Створити комісію по контролю, яка б слідкувала за відповідністю товарів нормам ДСТУ та ДБН.
2. Публічність. Важливо привертати увагу до таких випадків у ЗМІ, соціальних мережах, серед спільнот людей з інвалідністю.
3. Освітня робота. Навчати виробників, дизайнерів, архітекторів особливостям роботи зі шрифтом Брайля та універсальним дизайном.
4. Підтримка відповідальних компаній. Важливо створювати ринок, де виграють не найдешевші, а найякісніші.
Інклюзія — це не маркетинговий хід і не формальна вимога. Це про гідність, рівність і повагу. І якщо хтось не розуміє цього — на це має звернути увагу вся спільнота.